Принцип справедливості кримінально-виконавчого права

Принцип справедливості кримінально-виконавчого права

Принцип справедливості. Принцип справедливості в кримінально-виконавчому праві (і в кримінально-виконавчому законодавстві) служить як для обмеження, так і для здійснення свободи кожного єдино легітимним критерієм. При цьому справедливість вимагає встановленню факту розподілу більшої вигоди, а в зв'язку з неминучим обмеженням свободи вимагає і того, що це дійсно йде на користь якщо не кожного, то більшості членів даного соціуму.

Справедливість не зводиться до підпорядкованості моменту істини, бо вона не є ні безпосередня норма, ні безпосереднє ставлення, а являє собою нормативну нитку, навколо якої «організовується»  така система як право, у всіх частинах і аспектах. Здійснення справедливості посередництвом видання правових законів, охоплюючи всі аспекти соціального життя, справедливе застосування законів, виховання у людей вміння справедливо виконувати закони визнаються в наші дні основними напрямками впливу справедливості на право. Ідеї правової справедливості стосовно до кримінального права проявляється кримінально-правовому принципі справедливості.

В даний час, коли відбувається всезагальне визнання значущості проблем відносно принципів кримінально-виконавчого права і кримінально-виконавчого законодавства, наукові їх розробки поки не відповідають тому, що відводиться названим принципам в системно-структурній організації українського кримінально-виконавчого закону, і тієї ролі, яку вони відіграють в процесі реалізації норм кримінально-виконавчого права (вірніше говорити не про реалізацію норм кримінально-виконавчого права, а про реалізацію норм кримінально-виконавчого закону, оскільки реалізуються на практиці саме вони). 

Принцип справедливості проявляється і через здійснення почуття справедливості громадян за допомогою реалізації їх здатності до практичного застосування рівних політичних свобод, включаючи їх справедливу цінність і свободу думки, свободу совісті і свободу різних об'єднань людей, то є через соціальну справедливість. Все це покликане гарантувати вільне і ефективне здійснення моральних здатностей людини і цілком вписується в загальну структуру справедливості.

При цьому «соціальна справедливість» має величезний вплив на формування принципу справедливості в кримінально-виконавчому праві і у кримінально-виконавчому законодавстві.

В рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 зазначено, що у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності кримінального правопорушення і покарання, цілях законодавця і засобах, що

обираються для їх досягнення. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню; категорія справедливості передбачає, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути співрозмірним кримінальному правопорушенню [14].

Справедливе застосування норм права — це передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.