Поняття, предмет, методи кримінально-виконавчого права. Принципи кримінально-виконавчого права

Поняття, предмет, методи кримінально-виконавчого права. Принципи кримінально-виконавчого права

Рекомендована навчальна література до курсу:

• Кримінально-виконавче право України : академічний курс : підручник / К.А. Автухов, А.П. Гель, І.С. Яковець. Київ : Юрінком Інтер, 2020.
• Кримінально-виконавче право України: підручник / В. В. Голіна, А. Х. Степанюк, О. В. Лисодєд та ін.; за заг. ред. В. В. Голіни і А. Х. Степанюка. Харків: Право, 2015.
• Гумін О. М. Кримінально-виконавче право України: навч. посіб. / О. М. Гумін, К. Б. Марисюк ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2015.

1. Поняття, предмет та методи кримінально-виконавчого права як галузі права. 

2. Зв’язок кримінально-виконавчого права з іншими галузями права.

3. Наука кримінально-виконавчого права, її предмет, завдання.

4.  Система курсу кримінально-виконавчого права.

5. Принципи кримінально-виконавчого права 

1. Поняття, предмет та методи кримінально-виконавчого права як галузі права 

Кримінально-виконавче право слід розуміти в трьох значеннях:

- як галузь права

- як науку

- як навчальну дисципліну.

Предметом кримінально-виконавчого права як галузі права є суспільні відносини, що виникають з приводу та у процесі виконання та відбування покарань.

Кримінально-виконавче право – галузь права, що становить систему правових норм, установлених державою згідно з вимогами кримінально-виконавчої політики, для регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі і з приводу виконання та відбування покарань, надання засудженим допомоги в соціальній адаптації, визначає засоби виправлення і ресоціалізації засуджених, охорони їхніх прав, законних інтересів.

  Виконання покарань полягає у застосуванні адміністрацією органів та установ виконання покарань до засуджених державного примусу, тобто в процедурі обмеження їх прав та свобод, які є змістом покарань, визначених КК України.

  Відбування покарання є забезпеченим державним примусом правовим станом засудженого, що настає після того, як обвинувальний вирок суду набрав законної сили, і полягає у підпорядкуванні поведінки засудженого обмеженням прав та свобод, передбаченим у КК, КВК України, що становлять зміст відповідного виду покарання.

Методи кримінально-виконавчого права

   - імперативний - основний

- диспозитивний – додатковий.

Імперативний метод правового регулювання передбачає:

• нерівність суб’єктів правовідносин
•  застосування владних юридичних приписів, що не допускають відступів від чітко встановленого нормативно-правовим актом правила поведінки

Диспозитивний метод:

• заснований на рівноправності сторін,
•  дозволяє суб’єктам правовідносин самостійно здійснювати вибір поведінки.

2. Зв’язок кримінально-виконавчого права з іншими галузями права 

Найтісніше кримінально-виконавче право пов’язане з галузями кримінально-правового циклу: кримінальним правом, кримінально-процесуальним правом.

Зв’язок кримінально-виконавчого права і кримінального права 

• Кримінальне право по відношенню до кримінально-виконавчого є базовим, оскільки, маючи спільні з ним інститути, воно визначає їх матеріальний зміст, а кримінально-виконавче право – процедурне.
• Кримінальне право визначає зміст, підстави кримінальної відповідальності, мету, систему та види покарань, зміст окремих видів покарань, підстави звільнення від покарання, при класифікації засуджених до позбавлення волі використовуються кримінально-правові ознаки діянь.
• Кримінальне право  встановлює склади кримінальних правопорушень, що спрямовані на кримінально-правову охорону режиму в установах виконання покарань, порядку виконання покарань (статті 389, 390, 391–393 КК).
• Кримінально-виконавче право деталізує закладений у кримінальному праві зміст видів покарань, встановлюючи процедуру реалізації правообмежень, розкриває порядок реалізації окремих інститутів кримінального права (наприклад, звільнення від відбування покарання, заміна покарання більш м’яким).
• Зазначені галузі слід розмежовувати за суб’єктом. Суб’єктом кримінально-виконавчих відносин є:

1) з одного боку, - особа, засуджена до певного виду покарання;

2) з іншого боку, - органи і установи, які виконують покарання.