Essays.club - Получите бесплатные рефераты, курсовые работы и научные статьи
Поиск

В.Рудківський «Не щасливе кохання»

Автор:   •  Март 23, 2020  •  Сочинение  •  2,586 Слов (11 Страниц)  •  2 Просмотры

Страница 1 из 11

В.Рудківський

«Не щасливе кохання»

2018 рік

Дорогі читачі!

Нажаль всі події ця книга на основі реальних подій. Автор особисто пережив всі ці випробування. На данний момент в нього все прекрасно адже з’явилась саме його друга поливинка. Ця книга була написана просто для того, щоб побичити все своє минуле і порівняти його з теперішнім. Якщо бути чесним, я радий, що все саме так скалалось. Якби не всі події які відбулись до сьогоднішнього дня, можливо я б не зустрів свою справжню другу половинку!

Бажаю гарного перечитання книги.

Частина 1: Початок історії (очима хлопця)

    Це був 2016 рік. Рік який перевернув моє життя. Після закінчення року, як завжди, я поїхав у літній табір «Лімниця». Табірна зміна пройшла якось занадто швидко ніж завжди. Здається що зміни ніколи не змінюються. Змінюються лишень люди. На останній тиждень до мене подзвонили. Це була мама. Вона мені повідомила, що вона подала документи в один з елітних навчальних закладів. Це був Фізико-Технічний ліцей.

    З одного боку для мене це була хороша новина, що я йду в ліцей, але з іншого я зрозумів, що без вступних екзаменів мене туди ніхто не захоче взяти. Тому я не особливо старався підготуватись, адже кому потрібно це навчання посеред літа? Але всерівно сталося неминуче – я приїхав з табору. На наступний день у мене має бути день народження яке я пропущу через перший екзамен з математики. Як я не хотів цього але найгірші моменти життя теж настають. Ось і мій кінець настав. Я прихожу в нафту і бачу цілу кучу людей. Серед них є знайомі лиця, але таких людей яких би я добре знав було лишень троє: Валентин, Микола та Юра. По словам оточуючих у цей ліцей не так то легко можна поступити, тому старатися не варто, можливо, комусь іншому потрібно поступити в цей ліцей.

   Настав екзамен. На ньому я побачив всіх абітуріентів краще, ніж в швидкому їхньому переміщенні. Запримітив я дівчат з якими мої пошлі думки повністю могли б відтворитись. Але в той момент я не замітив одну дівчину яка в майбутньому змінить моє життя.

1

   Я не особо старався думати на екзамені тому написав всі завдання приблизно за 30 хвилин, хоча часу на написання давали 3 години. Залишившийся весь час, я просто роздивлявся всіх цих людей. Кожен вдумливо читає завдання, щось пише, а хтось просто сидить з розумним виглядом. Звичайно майже вся моя увага була прикута до красиво статі людства. З одного боку всі симпатичні, але я вважав що не за кожною красивою обгорткою є смачна цукерка. Тому варіант просто помріяти мені здався найкращим.

   Пройшло вже майже 2 години після початку екзамену. Деякі люди вже почали здавати свої роботи, а за їхнім принципом пішов і я. На коридорі мене вже чекали мої рідні. Коли вони почали розпитувати мене, я розповів, як «тяжко» мені було. Після того, як мій допит закінчився, ми пішли у піцерію. Тато замовив найкращу піццу, яка взагалі там була. Я подумав для чого це все? Але відповідь не стала себе чекати. Зразу стало все ясно, що вони раділи тому, що я написав цей екзамен хоть і не знаючи результату. Коли вже прийшли додому, мене чекав сюрприз. Я взагалі вже забув, що у мене день народження. Батьки купили мені ноутбук, який я дійсно дуже хотів. Для мене цей подарунок став як другим подихом і стимулом поступити в цей ліцей. Тому у той же день, я почав готуватись до наступного екзамену з фізики. Коли я відкрив старі тести, то зрозумів, що я взагалі не знаю фізики. Це був жах. За ніч я перечитав усю фізику за 8 клас. І так пройшов тиждень.

   Ось і настав здачі другого екзамену. Знов цей інститут, тіж самі люди, теж саме напружене повітря. Коли ми зайшли в аудиторію, всі зібрались з силами, навіть я. Знову маленька інструкція від зауча ліцею. Як же я замахався слу-

2

хати його промову. Ура! Він замовк і почали роздавати ці тести. Коли я почав читати свої завдання, я замітив те, що деякі з них вже я розв`язував дома і тому я почав писати саме з них. Коли вже написав те що знав, я подивився на всіх інших. Чому вони всі так напружено думають? Для чого і головне для кого вони так стараються написати ці тести? Думок в моїй голові вистачало вдосталь. Через деякий час розглядання всіх моїх однолітків, я знову повернувся до своїх завдань. Тут взагалі мені не поперло. Здається все легке, але нічого з того я не знав і на виручку як завжди прийшла дитяча лічилка «Сів метелик на травичку». Просто іншого виходи з данної ситуації я не бачив.

...

Скачать:   txt (26.4 Kb)   pdf (114.6 Kb)   docx (18 Kb)  
Продолжить читать еще 10 страниц(ы) »
Доступно только на Essays.club