Соціальні проблеми інвалідності

                                             ЗМІСТ                

ВСТУП.....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ.............................................................................................6

1.1.Сучасний стан та діагностика дитячої інвалідності………………..…....6

1.2.Законодавче забезпечення соціального захисту дітей-інвалідів в   Україні......................................................................................................................9

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ І ТЕХНОЛОГІЇ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ І ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХОДІВ ЩОДО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВИХОВАНЦІВ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ…………………………………………15

2.1. Результати дослідження соціальних проблем вихованців Чернігівського центру…………………………………………………………………………….15

2.2. Робота колективу реабілітологів Чернігівського центру по вирішенню і профілактиці соціальних проблем дітей – інвалідів…………………………..23

РОЗДІЛ 3. АНКЕТУВАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ №1 В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ.....29

ВИСНОВОК…………………………………………………………………….37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..…..39

                                             ВСТУП

Актуальність. На початку 21го століття доводиться констатувати той факт, що в Україні, в зв'язку з погіршенням екологічної, економічної ситуації, суспільного регресу та нормованості з високим рівнем захворюваності та травматизму, число людей, що мають ті чи інші обмеження життєдіяльності зростає. Проблема їх соціальної адаптації в суспільстві є надзвичайно актуальною в даний час. Гуманізація суспільства зажадала змін у ставленні до інвалідів. На сьогоднішній день стає все більш популярною ідея активного залучення суспільства до процесу реабілітації людей з обмеженими можливостями, особливо коли мова йде про дітей. Ця ідея поступово знаходить своє втілення в створенні системи комплексної реабілітаційної допомоги, яка не зводиться тільки до матеріальної підтримки держави, а включає в себе широкий спектр довгострокових заходів соціального обслуговування, що здійснюються зусиллями багатьох фахівців. Аналізуючи зарубіжний досвід в області реабілітації дітей-інвалідів, ми можемо констатувати, що в основу державної політики в цій галузі в країнах Європи покладені загальні принципи, вироблені їх спільними зусиллями спрямованими на необмежений розвиток дітей в незалежності від їх фізіологічних особливостей і дозволяють, не дивлячись на різноманітність і численність реабілітаційних служб, розглядати реабілітацію як послідовний, цілеспрямований і скоординований у всіх своїх елементах процес.

Серед соціальних груп, які відчувають найбільші труднощі, діти займають особливе місце. Вони гостріше сприймають економічні та соціальні нерівності, неспроможність держави при забезпеченні соціальних гарантій, нездатні самостійно відстояти чи захистити власні інтереси, примножити здобутки.. В результаті важкої економічної ситуації в країні більшість обмежених дітей виявилися в числі найбідніших верств населення. В даний час в Україні кожна десята дитина - інвалід, і чисельність дітей-інвалідів в країні постійно зростає. Діти особливо вразливі, вони є тою соціальною групою, якій необхідна підвищена увага з боку суспільства, особлива охорона їх прав з боку держави. Криза суспільна, інфляція, зростання цін, перш за все, ущемляє інтереси дітей, тому вони є однією з найбільш уразливих соціальних груп населення. Наявність у людини певних фізичних вад не повинно бути причиною, яка гальмує повноцінну роботу особистості. В історії є чимало прикладів, коли  люди з дефектами слуху, зору, рухового апарату домагалися вражаючих результатів. Неповторність, унікальність кожної людини повинна працювати на суспільство і завдання суспільства - створити всі умови для цього. У той же час не повинно скластися такій ситуації, коли «людина у візку» займає положення, яке він не заслужив своєю працею. Завдання держави - вирівняти, а точніше підняти шанси інвалідів до можливостей пересічного громадянина.