Анотація Малюкової Зима

 I. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТВІР ТА ЙОГО АВТОРІВ.   

Ім’я Тамари Степанівни Малюкової широко відоме музичній громадськості. Вона автор численних вокальних, симфонічних і хорових творів, які завжди знаходять свого слухача і хвилюють його яскравою мелодійністю, самобутністю.

Народилася 15 лютого 1919 року в селі Красному Скадовського району Херсонської області.

Закінчивши семирічку і п’ять класів музичної школи Тамару Малюкову у 1932 р. прийняли дванадцятирічний у Миколаївський музичний технікум по класу фортепіано (викладач А. Грегорович), теорію музики викладав А. Любовицький, який дуже рано оцінив її твори.

Закінчивши училище у Миколаєві, Малюкова у 1937 переїжджає до Одеси поступати до консерваторії на фортепіанний факультет, але її прийняли лише на 4 курс о Одеського музичного училища. Ця «невдача» під час вступу зіграла благу роль її подальшої долі. Навесні  1938 р. викладач музично-теоретичних дисциплін С. Д. Орфєєв, знайомить Малюкову з професорами консерваторії Н. Н. Вілінським та О. А. Павленко, які після закінчення училища мене прийняли її до консерваторії одразу на два факультети фортепіанний ( клас професора Н. В. Чегодаєвої) та композиторсько -теоретичний (клас професора Л. С. Гурова).   Також, у цей час Т. Малюкова знайомиться з К.К. Пігровим, який на той час був керівником молдавської капели.

У студентські роки народилися перші твори Малюкової. Спочатку це були обробки народних пісень, хори, романси.

У 1937–1938 рр. почалися репресії творчої інтелігенції: звільняли і заарештовували викладачів, відраховували талановитих студентів. На 4 місяці була звільнена професор Н. В. Чагодаєва і весь  цей час Тамара займалася сама, відстоюючи віру в учителя і свою позицію. У 1940 р. почався спад арештів і студентське консерваторське життя завирувало. Малюкова займалася могли своєю захоплюючою роботою: складала і вивчала музику, працювала над фортепіанними творами, а також відвідувала концерти та Оперний театр. Почала розробляти план навчання на 1941-1942 рр. та не сталося – почалася війна.

Залишившись в окупації, наприкінці серпня Малюкова захворіла (важка форма запалення легень, що перейшла в туберкульоз) і тільки в січні 1942 р. змогла виходити з дому. У цей час сім’я Т. Малюкової ховали у себе єврейських дітей. Завдяки її хворобі, до них не приходили перевірки.

Під час війни з молодою Тамарою почав займатися Н.Н. Чернятинський, який на той час очолював консерваторію, а згодом взяв на роботу викладачем теоретичних дисциплін у «середньому відділені» консерваторії. Через кілька місяців відновила заняття по фортепіано у професора М. І. Рибицької. Приблизно в той час знайомиться із С. Д. Кондратьєвим, який почав давати уроки композиції.

У квітні 1944 р. радянські війська звільнили Одесу. Консерваторія спочатку закрита. До початку навчального року прибув до Одеси після тяжкого поранення С. Д. Орфєєв і Т. Малюкова була зарахована до його класу по композиції.

1944-1945 навчального року Т. Малюкова єдиною студенткою п'ятого курсу, жодної комісії не було створено для її випускного державного екзамену. На випускному екзамені прозвучали струнний квартет і перша симфонія.  За наказом директора К.Ф. Данькевича тієї ж весни вона зарахована була на роботу викладачем музично-теоретичних дисциплін. На кафедрі теорії музики та композиції її викладацька робота тривала понад 30 років. Почалося відновлення  Одеської консерваторії. К. Ф. Данькевич із командою педагогів  взявся за  відродження одеської композиторської організації. Повернулися до Одеси композитори: С. Д. Орфєєв, Є. І. Русінон, Я. З. Файнтух, М. З. Завалишина, А. Л. Коган, Л. Я. Саксонський.