Словотвір

Словотвір як основне джерело поповнення словника сучасної французької мови. Словотворення як явище поліфункціональне виконує декілька функцій, що знаходяться між собою у відношеннях ієрархічної залежності: утворення похідних, формування лексичного складу мови, утворення зв'язку між частинами мови і класифікаційно-пізнавальної діяльності людини. Словотвір вивчає деривацію, тобто утворення нових слів з певним лексичним й семантичним значенням за допомогою продуктивних способів творення: афіксація (префіксація та суфіксація), конверсія, скорочення, словоскладання, телескопія тощо.

Афіксація є одним із найпоширеніших способів словотвору на даному етапі розвитку мови. Отже, стосовно суфіксів, вони як дериваційні елементи виконують функцію афіксальної морфеми, що знаходиться між коренем та закінченням і входить до складу основи. Не вживаючись незалежно, суфікс, проте, має семантичне навантаження, яке впливає на новотвір. Це спонукало науковців до численних класифікацій суфіксів стосовно їхнього походження, утворюваних за їх допомогою частин мови, продуктивності або непродуктивності, частоти вживання, загальних значень і, навіть, емоційного забарвлення.

Словоскладання є одним з найпродуктивніших способів утворення неологізмів. При утворенні складного слова лексичні значення обох компонентів зливаються та утворюють нову семантичну одиницю з новим значенням, яке домінує над індивідуальними значеннями основ і характеризується додатковим семантичним компонентом, якого немає в жодної з основ. Слово може утворюватися шляхом складання двох або більше слів.

Ще одним типом словотворення сучасної