Переказ 451 за Фарангейтом

Кай відрізнявся від інших пожежників які спичиняли пожежі та спалювали книжки,іноді доводилося і з власниками. З відсутністю книг люди втратили цінність, дружина Кая днями дивилася екрани. З мість пожежі Кай забирав собі книгу та ховав її,мислючи по іншому його за це і розсекретив електонний пес. Познайрмившись з науковцем Фаустом він слухав його команди, але якось прочитав вірш своїй жінці,яка зробила на нього донос. Його дім поглинали язики огню та і його хотіли посадити. Він втік і Фауст допоміг йому приховати сліди. В лісі ві познайомився зі старійшинами які виношували запамятовані твори для того щоб потім іх перенести на папер. Назва роману посилається на температуру 451 °F (233 °C), яка, на думку Бредбері, є температурою самозаймання паперу[1][2]. Загалом, це твердження можна вважати правильним: залежно від виду паперу (товщини, щільності та складу) температура його самозаймання лежить у межах 424–475 °F (218–246 °C).

Головні герої

Ґай Монтеґ, пожежник

Мілдред Монтеґ, дружина Ґая, здатна зробити донос владі на чоловіка

Кларіса, молода дівчина, подруга Ґая

Фабер, професор, друг Ґая

Брандмейстер Бітті, головний бригадир

«Пізніше, коли сонце зійде високо і зігріє своїм теплом, вони почнуть розмовляти <…> Монтеґ відчув, що в ньому пробуджуються і оживають слова. Що скаже він, коли прийде його черга? <…> „І по цей, і по той бік ріки дерево життя, яке дванадцять раз приносить плоди, яке дає кожен місяць плід свій і листя своє — для оздоровлення народів …“ Так, думав Монтеґ, ось що я скажу їм опівдні. Опівдні