Тотемізм

Есе, за своєю природою, виклад думок на певну тему, тож цього разу воно буде присвячено темі тотемізму. На стадії зародження первісного суспільства існували об'єднання людей, сформувалися вони оскільки в умовах полювання, як основного виду діяльності, вижити одному було неможливо. Ці організації мали свою територію, походження, традиції, віру і називалися племенами. Кожне плем'я мало свого духа покровителя роду-тварина, яку люди вважали своїм родичем , або іншими словами тотем. Досі немає єдиної думки як люди вибирали собі тотем, але моя думка наступна: вибір тотема збігався з особливостями тваринного світу місцевості, в якій жив первісній колектив, також через якісь випадкові події обирався тотем, але в більшості випадків тотем передавався у спадок, тож первісні люди знали тільки легенди їх виникнення . Потрібно відзначити що сам тотемізм являє собою віру в надприродний зв'язок племен з певними видами тварин. Тотемами були і рослини, але набагато рідше, оскільки як вже було сказано, основним видом діяльності було полювання, тому поговоримо детальніше про тотеми тварин. У тотемах люди бачили своїх покровителів роду і племені, захисників, помічників у будь-якому питанні, наділяли їх надприродними можливостями, але в той же час тварина якій поклоняються, була основним об'єктом полювання. Їм поклонялися, але їх же вбивали та з'їдалі, це вважалося нормальним, важливим було все це зробити за правилами, з певними обрядами та шаною, щоб не зашкодити духові тваринки. Прикладом може слугувати те, що індіанці-шевенезі навіть на початку ХХ століття ставили перед мордою оленя (свого тотемного родича) посуд з їжею, танцювали мисливський танець, висловлювали свою подяку й шану, та бажали щастя духові в країні померлих, після чого звісно ж з 'їдалі. Слід зазначити що це був не єдиний шлях, в деяких племенах навпаки шкода тотемній тварині -табу. До речі до теми табу, тотемізм так само є головним винуватцем одомашнення тварин оскільки заборона на вживання в їжу тотемної тварини, в деяких племенах, сприятливо впливав на цей процес ,в період приручення. Але давайте поглянемо на первісні реалії, тотемними вважалися тварини які були найбільш розповсюджені для даної місцевості, люди робили все для того щоб вижити, тож 1 + 1 найчастіше дорівнює з'їданню тотемної тваринки, але за всіма традиціями й з великою шаною. Можна багато годин присвятити цій темі, але мені здається більш цікавим є відголоски тотемізму у сьогоденні. Здавалося б ХХІ століття, ера цивілізації, але й у наш час відчуваються відголоски тотемізму, найбільш відчутні вони в релігії. Насправді якщо розібрати детально то тотемізм увійшов у всі сучасні релігії. У наш час тотемізм являється Єдиною формою релігії по всій Австралії, він господарює в Північній Америці, Африці, серед деяких народностей Індії. Звісно зараз тварин-тотемів ніхто не вбиває, можливо тільки в куточку світу куди не дійшла цивілізація, їх навпаки боготворять, моляться, будують храми, поклоняються, розповідають про свої печалі та просять благословення, зараз наведу пару прикладів, разом з їх історіями. Храм кішок в Японії під назвою "мяу-мяу", що не дуже оригінально, проте  просто. В Японію котиків завезли монахи, щоб вони охороняли священні тексти від гризунів, але незабаром їх стали почитати як богів. Цей храм відкритий в Кіото не випадково, за статистикою на кожного японця приходиться декілька котиків. Тут до котів завжди ставилися шанобливо і вважали їх дуже корисними тваринами. Головна ідея яку хочуть донести творці храму-це те, що кішки є божествами домашнього затишку. Також можу сказати що в Японії майже в кожному домі є оберіг манекі неко- це фігурка кота з піднятою догори лапою, японці вірять що цей талісман привертає щастя, удачу та гроші, і з ним також пов’язана одна гарна легенда. Одного разу йшов самурай, була негода, він побачив на порозі храму кота який кликав його махаючи лапкою. Пішовши за котиком, він виявився в храмі, і як тільки він зайшов в нього, відповідно до місця, де до цього знаходився самурай, вдарила блискавка, таким чином кіт врятував йому життя.