Пляж «Омаха» - смертельний десант

                                                                                          Ганич Едуард

                           Пляж «Омаха» - смертельний десант

       В статті розглядається десантна операція під час відкриття другого фронту 6 червня 1944 р. в Нормандії на пляж під кодовою назвою «Омаха», яка проводилася згідно з планом «Оверлорд». Метою роботи є виявити основні причини великих втрат американців на цьому секторі висадки.

Ключові слова: «Оверлорд», «Омаха», літораль, десант.

        Пляж розташований на правому березі дельти річки Дув, на березі протоки Ла - Манш на півночі Нормандії, ( Франція ) поблизу міста Лонгвіль . Він 8 км. завдовжки і тягнеться від східного краю Сен - Онорін –де - Перт до західного краю Вьервіль -сюр- Мер. Висадка була проведена згідно з наказом зв'язати британські частини, висаджують на сході в секторі Голд - бич з американськими частинами, висаджують на заході в секторі Юта - біч. Таким чином, завдяки захопленню сектору Омаха-біч забезпечувався протяжний захоплений плацдарм на Нормандських березі затоки Сени. Захоплення Омахи був під відповідальністю армії США, транспортами забезпечував флот США і підрозділи Королівського флоту.

       Оборонні приготування німців і недолік або взагалі відсутність оборони в глибині країни показують, що німецький план складався в зупинці вторгнення на пляжах. У воді були побудовані чотири лінії перешкод. Перша переривається лінія з невеликим розривом в середині сектора Dog White і з більш збільшеним розривом, в який цілком потрапляв сектор Easy Red перебувала в 250 метрів від вищого рівня припливу і складалася з 200 бельгійських воріт з мінами, прив'язаними до підпірок.[1] За цією лінією через 30 метрів проходила безперервна лінія, що складається з колод, вбитих у пісок, вони були направлені у бік моря, на кожне третє колоду була встановлена ​​протитанкова міна. Ефективність цього методу не виправдала очікувань гітлерівців. Ще через 30 м ( у напрямку до берега ) проходила інша лінія, що складається з рейок, нахилених до берега, ця лінія була також оснащена мінами, розробленими з метою підірвати плоскодонне десантне судно, підійшло до берега.[1] Остання суміжна лінія перешкод складалася з їжаків і проходила в 150 м від берегової лінії. Площа між галькової мелью і обривами була як замінована , так і оснащена дротяними загородами , розпадки обривів також були заміновані. Німецькі барикади повинні були перешкоджати просуванню танків , за якими союзники могли ховатися від куль.[1]

      Операція була запланована таким чином:

5.50 - 6.27 - Обстріл німецьких позицій корабельної артилерією.

6.00 - 6.25 - з'єднання з 440 бомбардувальників B- 24 проводить бомбардування з повітря.

6.29 - висадка на берег 64 танків - амфібій обладнаних системою « DD ».

6.30 - висадка на берег 35 звичайних танків і 16 бульдозерів , для розчищення загороджень. Також в цей час повинні були висадитися 8 рот піхоти. Кожна рота відповідала за свій сектор.

6.32 - висадка саперів для організації проходів в мінних полях.

7.00 - висадка наступного ешелону піхоти.

8.00 - висадка артилерії

       При плануванні, Омаха була розділена на десять секторів, позначених (від заходу до сходу) під кодовими іменами Able, Baker, Charlie, Dog Green, Dog White, Dog Red, Easy Green, Easy Red, Fox Green і Fox Red.[1] Початковий штурм передбачалося провести силами двох полкових бойових команд, підтриманих двома танковими батальйонами і двома батальйонами рейнджерів. Піхотні полки складалися кожен з трьох батальйонів по тисячі чоловік у батальйоні. Кожен батальйон складався з трьох стрілецьких рот по 240 чол. в кожній і роти підтримки з 190 чол. Піхотні роти з літерами А по D ставилися до 1 - му батальйону полку, роти з літерами E по H до 2-го, з I по M до 3-го ; літера « J » не використовувалася. [2, c. 57] (Окремі роти в даній статті позначені як роти певного полку , наприклад рота А 116 -го полку позначена як А/116 ). Кожному батальйону була додана штабна команда з 180 чоловік. Танкові батальйони складалися з трьох рот з літерами А, В, С, в кожній роті було по 16 танків, батальйони рейнджерів складалися з шести рот з літерами з А по F, по 65 чоловік в кожній роті.[2, c. 59]