Рафаель Санті

ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ "МИРГОРОДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №1 ІМЕНІ ПАНАСА МИРНОГО МИРГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ"

Реферат на тему:

«Рафаель Санті»

Підготував учень 8А

Мацейко Вадим

м. Миргород, 2021

ЗМІСТ

Вступ        3

Основна частина        4

Висновок        7

Використані джерела        8

Додатки        9

Вступ

Майстер реалістичних образів, дрібних деталей, правдивого зображення емоцій — Рафаель Санті був одним зі «святої трійці» майстрів мистецтва Високого Відродження поряд з Мікеланджело й Леонардо да Вінчі.

Рафаель був неймовірно плідним художником, а його різноманітні твори стали апогеєм розвитку епохи Ренесансу. У біографії 2006 року Raphael: A Passionate Life автор Антоніо Форчелліно написав, що художник «діяв як тлумач дуже специфічного світу, мріяв про золоте відродження за допомогою літератури й живопису». Рафаель вважається одним з найвидатніших художників усіх часів. Особливої слави він зажив завдяки роботам на біблійні мотиви, зокрема картинам Мадонн. Також Рафаель відомий світу як неперевершений портретист і автор величних фресок.

Основна частина

Рафаель Санті (італ. Raffaello Santi, Raffaello Sanzio) - італійський живописець, графік, скульптор і архітектор епохи Відродження. Втілив у своїх творах гуманістичні ідеали високого Відродження. (Додаток А.1)

Народився Рафаель 28 березня 1483 в Урбіно, Італія. Був сином Джованні Санті — придворного художника урбінського герцога. До того ж батько займався поезією. Збережені картини батька мають невелику мистецьку вартість. Але перші навички Рафаель отримав у майстерні батька, що прищепив сину зацікавленість у мистецтві. Залишившись в 11 років сиротою.

Дитиною вчився у місцевих майстрів Тімотео Віті та Еванджеліста да П'ядімелето. У 1500 році Рафаель перебрався до Перуджі, пішов вчитися до майстерні П'єтро Перуджино — головного митця умбрійської живописної школи. У майстерні П'єтро Перуджино молодий Рафаель працював чотири роки — до 1504-го. Вплив художньої манери Перуджино відчутний у ранніх творах Рафаеля.

В 1504 році художник приїхав до Флоренції - центрі тогочасного Відродження у мистецтві (з містом пов'язана творчість да Вінчі, Мікеланджело, Філліппо Брунеллескі та інших).

Твори Рафаеля зображають переважно Мадонн, яких художник малював поетично і водночас просто за своєю композицією. Ні до ні після Рафаеля жоден художник не спромігся створити стільки довершених і при цьому різноманітних картин із зображенням Мадонни з немовлям. Діва Марія на його картинах то зовсім юна і ніжна, то зображена у вигляді простої напрацьованої та стомленої селянки. Мадонна чи надійно тримає немовля Ісуса у руках чи бавиться з ним на тлі різноманітних пейзажів.

До цього періоду належать три маленькі шедеври молодого художника:

• «Мадонна Конестабіле» —  створена ще зовсім молодим і несміливим майстром. Картина виконана в техніці темпери і досить сильно нагадує образи, які десятками випускали з майстерні Перуджино. Рафаель — ще митець, котрий не претендує на щось величне і значуще, але вже помітні потяг до індивідуальних композицій, поетичного характеру персонажів, розміщених в простому, майже спрощеному природному середовищі. (Додаток А.2)
• Значно більші завдання поставив митець перед собою і успішно розв'язав в композиції «Сон лицаря» (Лицар на перетині шляхів). На дорозі, майже в пилюці спокійно і зручно розмістився молодий лицар-юнак. Він чи то заснув, чи то замріяв, і перед його внутрішнім зором предстали дві привабливі жіночі постаті — гарненька Насолода з квітами і серйозна Доброчинність з мечем і книгою. Юнак-лицар ще перебуває в скутому стані, але жереб вже кинутий. І йому обов'язково треба обрати життєвий шлях — або життя, витрачене на насолоди, або нелегкий шлях подолання перешкод, уславлених вчинків і праці, яку уособлюють меч і книга серйозної Доброчинністі. (Додаток А.3)
• У невеличкій картині «Заручини Діви Марії» Рафаель розробив біблійний сюжет схожої композиційної побудови. Теж робить спробу побудувати групу свідків заручин симетричною і невимушеною(хоча не обтяжує себе портретністю персонажів), грає з перспективною побудовою вимостки напівпорожнього майдану, що веде погляд глядачів до центричного, фантазійної архітектури храму. Його спокійна і гармонійна побудова — ще один головний персонаж композиції. . (Додаток А.4)

У 1508 році Рафаель приймає запрошення свого земляка Донато Браманте та Папи Юлія II і приїжджає до Риму, щоб розписувати папський палац у Ватикані.

У Ватикані маляр залишив по собі славетні «станси» («станса» - розмальована зала у палаці). У розписах цих кімнат Рафаель продемонстрував талант видатного майстра композиції. Він розмалював 4 зали: станца дель Інчендіо, за нею розташовані станса делла Сеньятура (перекладається як «Кімната підписів» - тут Папа підписував важливі папери), станса д'Еліодоро і станца Константіна.