Об’єднані Арабські Емірати

Вступ

Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) як держава мають офіційно майже півстолітню історію. Вони були засновані у 1971 р. та включали до свого складу сім автономних еміратів, що складають ланцюг південно-західного узбережжя Перської затоки, і є яскравим прикладом державного об’єднання з-поміж країн арабського світу, що змогли протистояти внутрішнім викликам і зовнішнім загрозам регіону. Засновником цього об’єднання вважають Шейха Заїда бін Султана Аль Нахайяна, котрий вважав таку уніфікацію найкращим сподіванням для свого народу в часи назріваючих змін і перетворень у регіоні.

Починаючи з 1971 р. ОАЕ почали докладати неабияких зусиль для того, щоб стати сучасною державою з відкритою економікою та надійним суспільством, що і стало результатом того, що ця країна вважається найсильнішим гравцем регіонального та міжнародного масштабу як за економічними показниками, так і за політичними вимірами.

Новоутворені в часи великих змін у регіоні Перської затоки та Близького Сходу, ОАЕ постали перед питанням прийняття важливого рішення, що якісно підняло рівень їх політичного, економічного та соціального становища. Регіони Перської затоки та Близького сходу тоді були в агонії стратегічних змін, які водночас виражалися як великі потенційні можливості та повна невизначеність. Сусідній Оман переживав тоді повстання в регіоні Дофару, тоді як Іран, що був під владою Шаха, показував себе передовою та величною державою; Ємен як держава була просто бідною, поділеною між впливовими угрупуваннями, що виникли після довготривалої громадянської війни; Саудівська Аравія тільки-но почала ставати на ноги після завершення «ери Нассера» у Єгипті. У принципі, тоді всі країни Близького Сходу переживали подібні проблеми політичних, економічних і соціальних змін, що поширилися на всі країни, які виникли як результат невдалої колоніальної експансії Великої Британії на території земель, також відомих під назвою Договірний Оман.

Відповідно, після здобуття повної незалежності наприкінці 1971 р. проблеми безпеки були головним напрямом зовнішніх відносин ОАЕ. Дійсно, на початку 1970-х рр. було невідомо, чи стане ОАЕ життєздатною державою, тому що Саудівська Аравія відмовилася визнати нову федерацію через невирішеність прикордонного конфлікту з АбуДабі над Оазисом Аль-Бураймі. Іран і Оман також заперечували претензії ОАЕ на певні території. Крім того, відкриття великих нафтових родовищ у 1960-х рр. спонукало Ірак та інші держави кинути виклик легітимності правлячій сім’ї ОАЕ. Оскільки ОАЕ була відносно невеликою державою, її лідери визнали, що захист безпеки країни як від внутрішніх, так і від зовнішніх загроз залежить від вмілого управління дипломатичними відносинами з іншими країнами, особливо великими і потужними сусідами, такими як Іран, Ірак і Саудівська Аравія

Загальна інформація

Об’єднані Арабські Емірати – це федеративна держава, яку було створено 2 грудня 1971 року. Вона складається з семи Еміратів: Абу-Дабі, Дубай, Шарджа, Аджман, Ум Аль Кувейн, Рас-Аль-Хайма і Фуджейра. Географічно вона знаходиться на Близькому Сході, омивається водами Оманської та Перської затоки. Вона має сухопутний кордон з Оманом на сході, Саудівською Аравією – на півдні і має морський кордон з Катаром і Іраном. Президент (з листопада 2004р.) шейх Халіфа бін Заїд Аль Нагаян (син першого президента ОАЕ Шейха Заїда бін Султана Аль Нагаяна, який керував державою в період з 1971 по 2004р.р.). Президент обіймає також посади Голови Вищої Ради Правителів ОАЕ та Правителя емірату Абу Дабі. Водночас він є Головою Вищої Ради з питань нафти. Вибори нового Президента відбуваються у разі смерті або відмови від влади його попередника, шляхом консультацій Правителів всіх 7 еміратів, які оголошують ім’я майбутнього Президента. До цього часу, президентом ОАЕ завжди обирався