Перспективи вирішення глобальних проблем в Україні

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження глобальних проблем людства…………………………………………………………………

1.1. Радикальна географія як інструмент вивчення глобальних проблем...

1.2. Методика дослідження глобальних проблем…………………………..

1.3. Причини виникнення глобальних проблем…………………………….

Розділ 2. Вияв глобальних проблем в Україні………………………………

2.1. Географія злочинності в Україні………………………………………...

2.2. Проблема безробіття……………………………………………………..

2.3. Проблеми війни і миру…………………………………………………..

2.4. Проблема атомної енергетики в Україні………………………………..

Розділ 3. Перспективи вирішення глобальних проблем в Україні…………

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..

Список використаної літератури………………………………………………

Додатки……………………………………………………………………………

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження глобальних проблем людства

1.1. Радикальна географія як інструмент вивчення глобальних проблем

          Радикальна географія – це галузь соціальної географії, що вивчає територіальну організацію, геопросторову структуру соціального неблагополуччя,  досліджує соціальні проблеми у географічному аспекті. На Заході вивчення соціальних проблем суспільства почались ще в 60-70-х роках XX століття. Радикальна географія набувала поширення у Франції, США, Великобританії, заснована на марксиських вченнях. Представники радикальної географії вважали своїм завданням боротьбу з соціальною несправедливістю, глобальними проблемами. Одним  з засновників «радикальної географії» був Девід Гарви, англо-американський географ.

        Термін «глобальні проблеми» виник  внаслідок загострення енергетичної та екологічної кризи. До цього часу, кількість населення так різко не зростала, в результаті збільшилось використання природних ресурсів, відповідно збільшилось кількість «відходів», які повертались у навколишнє середовище. Кількість проблем з кожним роком збільшувалась через науково-технічну революцію, «холодні війни», швидку урбанізацію. У 1960-1970 роках ці проблеми привернули увагу політиків та науковців.  З часом у науці з’явився термін «глобальні проблеми».

          Слово "глобальний" походить від французького global — загальний, всесвітній.  Глобальні проблеми - це перелік соціальних явищ і процесів, які відбуваються в сучасному світі та з-поміж інших вирізняються загальнопланетарною важливістю та пов'язані із інтересами людства. Вирішення цих проблем повинні відбуватися шляхом взаємодії усіх країн світу, оскільки вони можуть спричинити загибель людства.

У 1980-х рр. у вітчизняній науці сформувалася особлива галузь знань, що займається вивченням глобальних проблем людства, - глобалістика. Тоді ж склалася і класифікація (угрупування) глобальних проблем, яка виходить із підрозділу їх на три великі групи.

     В першу групу включили проблеми, пов'язані з основними соціальними спільнотами людства: роззброєння і запобігання нової світової війни, подолання розриву в рівнях соціально-економічного розвитку між економічно розвиненими і країнами, що розвиваються, забезпечення зайнятості економічно активного населення.

      До другої групи стали відносити проблеми, пов'язані з відносинами в системі «людина - суспільство»: ефективного використання досягнень НТР, розвитку культури, освіти, охорони здоров'я.

А третя група увібрала в себе проблеми, пов'язані з відносинами в системі «людина - природа»: збереження і відновлення екологічної рівноваги, забезпечення потреб людства в природних ресурсах, використання ресурсів Світового океану, мирного освоєння космічного простору.

   Одночасно утвердилося дуже важливе уявлення про тісний взаємозв'язок всіх глобальних проблем - як «громадських», так і «природних». Але центральне місце в цій взаємозалежності відводилося проблемі запобігання нової світової війни, яка безпосередньо зачіпає і всі інші проблеми. З позицій гуманізації та гуманітаризації дуже важлива теза про те, що центром і сполучною ланкою всього комплексу глобальних проблем є людина і його майбутнє.