Атмосфералык кысым

6-Дэріс. Атмосфералык кысым

Атмосфералык кысым. Атмосфералык ауанын

физикалык касиеттерінін мацызды корсеткіштерінін бірі - атмосфералык кысым болып табылады. Жерді коршаган ауа, жер беті мен ондаты заттара салмак тусіреді.

Атмосфералык ауанын салматы бар екенін, тунтыш рет

XVIII гасырдын басында италия галымы Г. Галилей

долелдеген. Ол оз тожирибесіне бос шелмекті пайдаланган.

Бос шелмекті калыпты жадайда жэне оны кыздырып барып, елшеген кезде, екінші жадайда шелмек салматы

алгашкысынан женілдеген.

Галым бул кубылысты,

атмосфералык ауа барлык денелер торізді, кызган кезде кенейіп, женілдейді деп тусіндіреді. Ауанын салматы болгандыктан, ол езі жанасатын бетке жэне ондаты барлык денелерге кысым тусіреді.

Ауанын жер бетіне жоне ондагы барлык затарга тусіретін салмагы атмосфералык кысым деп аталады.

Атмосфералык ауанын теніз денгейіндегі, жер бетінін эр шаршы сантиметріне тусіретін кысымы 1033,3 мб-га тен.

Бул ауа температурасы 0°С жадайында, 45°С ендіктегі теніз денгейінде 1 см? ауаныц атмосфералык кысымы 760 мм.

сынап баганасы биіктігіне тенеседі. 760 мм. сынап

баганасына тен кысым, кальпты атмосфералык кысым деп

аталады. Атмосфералык кысым баска да метеорологиялык

корсеткіштер сиякты унемі озгерін турады.

Атмосфералык кысым биктік арткан сайын, ауа кабаты калындытынын кемуіне байланысты темендейді (6-сурет).

б-сурет. Кысымнын биіктік арткан сайын озгеруі

Атмосфералык кысымнын, биктік арткан сайын езгеруі натижесінде, барометр кемегімен жергілікті жердін абсолют жэне салыстыра биктігін аныктауга болады.

Сондай-ак, кысым

биктікке карай мес,

aya

температурасына

байланысты да езгереді. Ауа

температурасы жогарлаганда ауа кенейп, кысымы

темендейді, ал температура темендегенде керісінше, кысым

жогарлайды.

Атмосфералык кысым тулік ішінде екі рет жогарылап, екі рет темендейді. Бул ауыткулар сіресе, экваторлык жене тропиктік аймактарда айкын байкалады. Атмосфералык кысымные абсолют максимум корсеткш жерглкт уакытпен, танты жоне кешкі

caFar 9-10, ал абсолют

минимум керсеткіші тустен кейінгі жэне тун ортасында, сагат 3-4-те байкалады. Тропиктік ендіктердегі туліктік аплитуда шамасы 2-3 мм. Полюстерге карай туліктік амплитуда темендейді.

Атмосфералык кысымнын жылдык озгерісінде бір абсолют максимум жэне бір абсолют минимум корсеткіштері байкалады.

Материктерде кысымнын

абсолют максимум корсеткіші кыс айларында, абсолют минимум корсеткіші жаз айларында

байкалады.

Атмосфералык кысымнын жылдык озгерісі жогаргы ендіктерде айкын керініп, теменгі ендіктерде, эсресе экваторда элсіз. Бул озгерістер тікелей

aya

температурасымен байланысты.

Атмосфера теменгі кабатынын кыстаты