Образ ворога у радянському украiнському кiно 1919-1939 рр

ОБРАЗ ВОРОГА У РАДЯНСЬКОМУ УКРАЇНСЬКОМУ КІНО 1919-1939 РР.

А. О. Семеній

Анотація. У даній роботі розглядається втілення образу «ворога» в українському радянському кінематографі періоду 1919-1939 рр., його трансформація, види «ворогів» у кіно. Аналізується ситуація в українському кіномистецтві періоду 1919-1939 рр., показані основні напрямки кінопропаганди проти «ворогів» СРСР: проти зовнішніх, внутрішніх та прихованих ворогів, антирелігійна пропаганда. Специфіка дослідження теми передбачає застосування  загальнонаукових (дослідницького, аналітико-синтетичного, узагальнення) та спеціальних історичних (періодизації, проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, історико-генетичного) методів.

Ключові слова: кінематограф, фільм, пропаганда, ворог, релігія.

Аннотация. В данной работе рассматривается воплощение образа «врага» в украинском советском кинематографе периода 1919-1939 гг., его трансформация, виды «врагов» в кино. Анализируется ситуация в украинском киноискусстве периода 1919-1939 гг., показаны основные направления кинопропаганды против «врагов» СССР: против внешних, внутренних и скрытых врагов, антирелигиозная пропаганда. Специфика исследования темы предусматривает применение общенаучных (исследовательского, аналитико-синтетического, обобщения) и специальных исторических (периодизации, проблемно-хронологического, историко-сравнительного, историко-генетического) методов.

Ключевые слова: кинематограф, фильм, пропаганда, враг, религия.

Annotation. This work is about the embodiment of the image of the «enemy» in the Ukrainian Soviet cinema of the period 1919-1939, its transformation, the types of «enemies» in the cinema. We analyze the situation in the Ukrainian cinema of the period 1919-1939, the main directions of film propaganda against the «enemies» of the USSR are shown: against external, internal and hidden enemies, anti-religious propaganda. The specificity of studing the topic involves the use of general scientific (research, analytical, synthetic, generalization) and special historical (periodization, problem-chronological, historical-comparative, historical-genetic) methods.

Key words: cinema, film, propaganda, enemy, religion.

Роль кінематографа в сучасному суспільстві дуже велика. І з розширенням його можливостей вона тільки зростає. Протягом всього свого існування кіно використовується як засіб пропаганди, засіб формування світогляду і певних інтересів людини. Кіно може досить сильно впливати на думку суспільства. І цим завжди користувалася влада. Особливо це проявляється в країнах з тоталітарним режимом, зокрема у Радянському Союзі. Розглянутий період історії українського кіно стає одним з найцікавіших в аспекті зв'язку політичної влади та кінематографа і впливу кінематографа на суспільство. Одним з основних напрямків кінопропаганди цього часу стає формування образу «ворога».

Внесок у вивчення різних аспектів кінопропаганди в українському радянському кіно зробили В. Н. Миславський, В. К. Молоткіна, Я. Л. Примаченко та Т. І. Самойленко [1; 2; 3; 4]. Цікаве дослідження здійснив А. М. Пижик, який дослідив втілення в радянському художньому кіно образів «ворога» та «героя» періоду Української революції 1917-1921 рр [5]. Проте проблема образу ворога у українському радянському кіно у широкому контексті не здобула спеціальної уваги науковців. З огляду на таку історіографічну ситуацію метою даної розвідки є дослідження втілення образу «ворога» в українському радянському кінематографі періоду 1919-1939 рр.

З приходом до влади більшовиків та взяттям під контроль усіх сфер життя суспільства, основним завданням було сформувати певні важелі ідеологічного впливу. Нова влада ставила собі на меті створити якості нової, радянської людини, створити нову картину світу для суспільства. Тому вагому увагу приділяли пропаганді нових ідей. На екранах почали з'являтись хронікальні, агітаційні та художні фільми, що несли комуністичні ідеї в широкі маси народу. Образ світу у кінематографі був тісно пов'язаний з конструюванням образу «ворога» (імперіалізм/фашизм/соціал-демократи і т.д.) і союзника в боротьбі з ним (робітничий клас і комуністичний інтернаціонал). Репрезентація постійної військової загрози, що нависла над СРСР, часто використовувала жанр політичного памфлету і ексцентричної комедії. Перший передбачав викриття «ворога» і героїзацію тих, хто знаходить в собі сили протистояти світовому злу. Комедії висміювали «ворога», роблячи його в очах глядача уразливим і безпорадним [5].

...