Розрахункове завдання з дисципліни «Інновації підприємств та управління стартапом»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра економіки бізнесу та міжнародних економічних відносин

РОЗРАХУНКОВЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни «Інновації підприємств та управління стартапом»

Виконав:

Студент гр. ХТ-М521А

Ващенко В.В

Перевірив:

доц., к.е.н. Попов М.О.

Харків – 2022

Вітчизняні переробні олійно-жирові підприємства харчової галузі здійснюють своє управління, спираючись на підходи та принципи різних управлінських концепцій – фінансової, конкурентної, товарної тощо. Однак сучасні реалії вимагають від них пошуку шляхів більш ефективного задоволення потреб ринку та споживачів, перегляду традиційних підходів, принципів і методів управління організацією. Найбільш ефективні результати в управлінні підприємством, з нашої точки зору, забезпечує використання підходів маркетингової концепції управління, яка орієнтована не тільки на виявлення та задоволення запитів споживачів, але й на врахування інтересів усіх інших зацікавлених суб’єктів ланцюгу поставок олійно-жирової продукції та суспільства. %.

2. Розрахунок техніко-економічних показників

Метою обґрунтування економічної доцільності гідрогенізування ріпакової олії є розрахунок економічної ефективності.

Даний цех працює у три зміни, тобто безперервно, тоді фонд часу роботи обладнання (Т) визначається за формулою [38]:

        Т = (К – Зпл) × З × t,         (7.1)

де К – календарний фонд часу (365 днів);  

Зпл – планові зупинки обладнання за рік (час на ремонт, на санітарну обробку, профілактику), дні;  З – кількість змін за добу;  t – тривалість зміни, год.

Т = (365–25–30) × 3 × 8 = 7440

Робочий фонд часу роботи, який мають в своєму розпорядженні підприємства окремих галузей харчової промисловості, наведено в додатку1 методичних вказівок.

Для визначення річного обсягу продаж розраховуються виробничі потужності (М) за формулою [38]

        М = А × П × Т,         (7.2)

де А – кількість однотипного обладнання на основній стадії;  

П – максимальна продуктивність обладнання (т/год).

М =1 × 20,83× 7440 = 155 000 т/рік.  

Виробнича програма (план випуску продукції ВП, він же і обсяг продаж) визначається за формулою [20]:

        ВП = М × Кв.о,         (7.3)          

де Кв.о – коефіцієнт використання обладнання, приймається від 0,8 до

0,95.

ВП = 155 000  × 0,9 = 139 500 т/рік.

3. Розрахунок потреби і вартості сировини

Розрахунки потреби і вартості сировини і основних матеріалів ведуться за формою таблиці 7.1.  

Таблиця 7.1 – Розрахунок потреби і вартості сировини