Дипломатичне право: поняття та джерела

Реферат

З дисципліни «Міжнародне право»

Тема: «Дипломатичне право: поняття та джерела»

Полтава 2019

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ І. Поняття дипломатичного права………………………………………..4

Розділ ІІ. Джерела та кодифікація дипломатичного права……………………..7

Висновок………………………………………………………………………….12

Список використаних джерел…………………………………………………...13

ВСТУП

Сучасному міжнародному праву властиве велике розмаїття. Існування держав без їхньої взаємодії одна з одною є неможливим, адже зв'язки між державами так чи інакше встановлюються завдяки веденні зовнішньої політики. Розглядаючи ці економічні, науково-технічні, культурні, політичні та інші зв'язки, можна уявити утворену ними систему міжнародних відносин, яка врегульована різними галузями права. Проте головним чином взаємодія одних держав з іншими керується нормами такої галузі, як дипломатичне право.

Саме дипломатичне право виступає основним інструментом у здійсненні зовнішньої політики. А зі збільшенням кількості зв'язків між державами, потребою в дипломатичних мирних засобах вирішення спорів саме дипломатичне право почало потребувати вдосконалення, певної міжнародно-правової регламентації, в системі якої кожна держава мала можливість реалізувати власні інтереси без залежності від свого військового, політичного або економічного потенціалу. Саме у цьому полягає актуальність обраної теми.

Мета роботи — опрацювати теоретично-нормативну базу з питання дипломатичного права та узагальнити відповідні висновки.

Згідно з актуальністю та метою, головними завданнями роботи є:

- розглянути теоретичну та нормативну дефініцію дипломатичного права;

- визначити та розкрити сутність дипломатичного права;

- здійснити аналіз структури джерел дипломатичного права.

Об'єкт дослідження цієї роботи — відносини, що утворюються при реалізації дипломатичного права. Предметом цієї роботи є аналіз чинного міжнародного та внутрішньодержавного законодавства та визначення особливостей дипломатичного права як галузі.

РОЗДІЛ І

ПОНЯТТЯ ДИПЛОМАТИЧНОГО ПРАВА

Починаючи розглядати поняття дипломатичного права, перш за все слід зазначити, що воно відноситься до загальної частини міжнародного права та закріплює статус, організацію та діяльність державних органів кола осіб, які уповноважені реалізувати дипломатичні функції від імені держави [1;156]. Норми цієї галузі закріплюють правовий статус постійних дипломатичних представництв та їх членів, спеціальних місій та представників і делегацій держав у міжнародних організаціях і на конференціях. Цими нормами регулюються функції, які вони в основному здійснюють, імунітети і привілеї, а також ранги, класи голів у місії, порядок, за яким вони призначаються і відкликаються. Також норми дипломатичного права здійснюють закріплення форм дипломатичних відносин і переговорів, як і принципів проведення міжнародних конференцій, на яких обговорюються питання щодо інтересів багатьох держав [1;156].

Важливим зауваженням є те, що принципи, методи та форми, які вже існують у врегулюванні дипломатичної діяльності щодо суб'єктів міжнародного права, закріплюються не лише на міжнародному, але й на внутрішньодержавному рівні. На ньому вже відповідно визначаються окремі нюанси в нормах кожної держави [2].

До предмету дипломатичного права в основному належать положення, які відносяться до офіційної діяльності суб'єктів міжнародного права, що здійснюють свої повноваження у зовнішній політиці. Такими питаннями, зокрема, є форми ведення міжнародних переговорів, форми представництва за кордоном, організація діяльності дипломатичної служби, додержання дипломатичного етикету та інші питання [1;167].