Фiлософiя буддизму
Автор: Юлия Харук • Декабрь 12, 2023 • Реферат • 9,018 Слов (37 Страниц) • 77 Просмотры
Міністерства культури та інформаційної політики України
Комунальний заклад «Одеський театрально-художній фаховий коледж»
Циклова комісія соціально-економічних, гуманітарних і мистецтвознавчих дисциплін
РЕФЕРАТ
з основ філософських знань
ФІЛОСОФІЯ БУДДИЗМУ
Підготувала:
Студентка 3-ВТЗ
Жуковська А.В.
Викладач: Доленко О.А.
Одеса
2021
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………..3
1 Теоритичні засади вчинення буддизму…………………………………….…..5
- Походження та поширення буддизму…………………………………..5
- Дхарма…………………………………………………………………..9
- Чотири благородні істини………………………………………………11
2 Аналіз «міфології» буддизму……………………………………………………15
2.1 «Колесниці» буддизму……………………………………………………..15
2.2 Дзен-буддизм……………………………………………………………….18
- Класичні школи Китаю……………………………………………………..22
Висновки……………………………………………………………………………31
Перелік джерел посилання………………………………………………………..33
ВСТУП
Тема цієї роботи: «Філософія буддизм». Буддизм - релігійно-філософське вчення, яке виникло в Індії у 6-5 століттях до н. Входить до Сaнь Цзяо - однiєї з трьох головних релігій Китаю. Засновник буддизму - індійський принц Сiддхaртхa Гаутама, який згодом отримав ім'я Будди, тобто. пробудженого чи просвітленого. Вже в перші століття свого існування буддизм розділився на 18 сект, розбіжності між якими викликали скликання соборів у Раджагріху в 447 р. до н.е., у Вайшаві в 367 р. до н.е. і привели на початку нашої ери до поділу буддизму на дві гілки: Хінаяну та Махаяну. З самого початку буддизм виступив не лише проти значення зовнішніх форм релігійного життя і насамперед ритуалізму, а й проти абстрактно-догматичних пошуків, властивих, зокрема, брахманійсько-ведійській традиції. Як центральну проблему в буддизмі було висунуто проблему буття особистості.
3апад довгий час не визнавав значення буддизму як однієї з великих світових релігії, заперечував значущість його філософської системи, - а тим часом вона цілком порівнянна із системами грецької чи арабської філософії.
Про буддійські філософські навчання в Європі дізналися в 1844 р. Завдяки роботам Ежена Бюрнуфа, Спенса Харді, Кеппена та Г. Ольденберга. Як спіритуалісти, і позитивісти бачили у буддизмі явний нігілізм і засуджували його. Інші ж, за Шопенгауером і Ніцше, ним захоплювалися. Хоча кількість перекладів та спеціальних досліджень постійно зростала, буддизм у них поставав частково у спотвореному вигляді. Це можна пояснити драматичним «зіткненням (західної) метафізики з чимось докорінно чужим їй» (Р. П. Друа). Дійсно, умоглядні побудови буддійських мислителів важкі для розуміння, оскільки їх онтологія і вчення про істину розглядає поняття суб'єкта як помилкове, і в такому ж ключі розглядають функції мови і мовчання. Насправді тут ставляться під сумнів всі підстави того західного розуміння філософії, яке бере свій початок у Стародавній Греції.
Деякі дослідники пропонують бачити в життєписі Будди якусь алегорію, наприклад, солярний міф (Е. Сенар, Г. Керн), а буддизм визначають як «загадкову» містичну релігію або як чистий езотеризм. Буддизму понад 2500 років, в Індії він проіснував понад півтора тисячоліття. До сьогодні всі буддійські школи спираються на тексти, більшість яких спочатку була написана на санскриті. В. С. Соловйов аналізував буддизм виходячи з сумнівної посилки, що буддизм схожий на християнство і явно протиставлений: «Християнство не заперечує реальності життя, а тому здатне розвивати і цивілізувати суспільство. Буддизм визнає життя «майєю» (примарою), тому суспільство, яке прийняло, не може розвиватися і цивілізуватися, а неминуче вироджується, чому служить прикладом та ж Індія. Християнство прагне життя, буддизм - до смерті. Вчення Христа – справжній альтруїзм, а буддизм – уособлення, зведення в ідеал егоїзму. Ідеал буддизму - людина, байдужа до добра і злу, людина-кремінь, бо тільки така людина не творить собі ні доброї, ні злої карми, не бажає жити, визнаючи життя набридлою примарою, і йде в нірвану.
...