Вплив та iсторiя руського академiчного драматичного театру в Одессi

У 20-30-і роки минулого сторіччя, з початку правління Радянської влади в Одесі, в місті відкрилися такі театри як: «Червоний факел», перший робітничо-селянський театр, Футуристичний театр і т.п.

Найбільш відомим і просунутим був театр «Массодрам», (Майстерня соціалістичної драматургії). У театрі «Массодрам» грала на той момент тільки починаюча свою кар'єру майбутня прима, актриса московського Малого театру Дар'я Зеркалова. Найяскравішими її ролями в цьому театрі стали Анютка («Влада темряви» Л. Толстого), Марьюшка («Горе-злосчастя» Ст. Крилова), Юлія Тугина («Остання жертва» А. Островського).

Театр багато разів змінював адресу, якийсь час він знаходився в маленькому приміщенні в Червоному провулку, після цього в будівлі, де зараз розташованій Український театр[2]. Після деякого часу міськвиконком прийняв рішення та театр «Массодрам» був об'єднаний з театром Тараса Шевченка. Два театри отримали загальну назву – Одеський російський драматичний театр. Прем'єра постановки «Еуген Нещасний», 1 жовтня 1926 року, стала початком нової епохи Російського театру. Місце головного директора зайняв режисер Московського Театру Революції Олексій Львович Грипич. Олексій Грипич розробив п'ять вистав, найвідомішою стала постановка на п'єсу І. Бабеля «Захід». Режисер, щоб дотримуватися правдоподібності надсилав листи й радився з самим Бабелем. П'єса «Захід» все ще грається на сцені театру. З 1933 року і до початку війни художнім керівником театру був талановитий радянський режисер Авраам Треплєв. Перша постановка Треплєва в Одесі — «Інтервенція» Льва Славіна за думкою самого письменника була найкращою з понад двадцяти постановок п'єси, що грали в багатьох містах Радянського Союзу. У пам'яті одеських театралів також залишилися такі вистави Треплєва, як «Вороги» М. Горького, «Любов Ярова» К. Треньова, «Оптимістична трагедія» Вишневського. Під час війни, в 1941 році, трупа театру була розформована, але в театрі проводилися концерти. Відразу після офіційного звільнення міста, театр оновив свою роботу і порадував глядача виставами на військову тематику. У 1945 році директором театру став народний артист України Олександр Соломарский. Найбільше з його вистав людям полюбилися такі як «Анна Кареніна» Л. Толстого, «Ревізор» Н. Гоголя та «Давним давно» А. Гладкова.

У 60-ті роки булі успішні постановки Абрама Рубіна, особливо: «Неділя» Л. Толсотого, «Остання жертва» А. Островського, «Приборкання норовливої» Шекспіра, а також таких режисерів як Сергія Тимохіна, Віктора